Вже й серпень, Божечко. Вже й серпень.
Він вистоїть в бою, він стерпить.
Зустріне осінь біля ставу.
Обтрусить грушку златоглаву.
Дістане ключики від раю
Й полине соколом до гаю.
До річки - ноги мити босі.
До поля - спати на покосі.
Вже й серпень. Літечко на возі.
Вже його коні на дорозі.
Куди вони, кого везуть.
І вже тумани ген повзуть.
І сонце сяє, та не так.
Стовбичить в плоті пастернак.
Товче картоплю мати в ринці.
Лежить петрушка у торбинці.
Вже серпень. Вже Іллі Пророка.
Береза виросла висока.
Трава руда, і пижма й рута
Заплутались в берізки путах.
До Маковія йде поволі.
Жовтіють стЕрні в чистім полі.
Вигулюють пташат шпаки.
Не чути ґедзів вздовж луки.
Поводлі й серденько старіє.
Дядько Карпо вже віку сіє.
Тітка в дворі плете цибулю.
Зсипає сіянку в кастрюлю.
Йде вже до Спаса, слава Богу.
Пошли нам, Отче, Перемогу!
І зиму на цей раз без льоду.
Даруй нам, Господи, свободу!
Галина Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар