Завжди рух уперед. 30 українців, які змінили світ.

До Дня Незалежності розповідаємо про видатних українців, що прославили Україну по всій Землі.

13. Микола Леонтович

Композитор (1877–1921)

Українську колядку "Щедрик", яка відома також під назвою "Carol of the Bells", впізнають і співають на Різдво на всіх континентах світу. Сьогодні існує понад 1000 варіантів цієї популярної пісні. Мелодія "Щедрика" складається з 4 нот, а слова пісні мають язичницьке коріння – з часів, коли Новий Рік святкували навесні. Загалом, музична спадщина Леонтовича складає біля 150 творів. Він видав дві "Збірки пісень з Поділля" у власному аранжуванні. У 1917 році зі становленням УНР Леонтович перебирається в Київ. Тут він створює свої перші симфонічні твори, починає писати оперу "На русалчин Великдень". Але після приходу до влади більшовиків повертається на рідну Вінничину — у Тульчин, де засновує музичну школу. У 1921 році його життя трагічно обривається: чекіст, який попросився переночувати у Леонтовича, пограбував і застрелив господаря. Ім'я вбивці композитора, завдяки відкриттю архівів, світ дізнався лише у 1990-х роках. Гарна новина — "Щедрик" в обробці Миколи Леонтовича хочуть внести до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

14. Олександр Архипенко

скульптор (1887−1964)

Олександр Архипенко, український та американський скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі, засновник мистецької школи. Став першим українцем, який взяв участь у Венеційському бієнале (1920). Його ім'я посідає гідне місце серед таких майстрів ХХ століття як Матісс, Пікассо, Брак, Лєже, Малевич. У 1923 році Архипенко емігрує до США. Там він у 1929 році отримує громадянство і працює як художник, скульптор і оформлювач. У 1934 році оформляє павільйон України на виставці "Століття прогресу" в Чикаго. В Америці він проявляє себе і як винахідник, створюючи пристрій, що дозволяє малюнкам, зробленим з оргскла, рухатися. За цим принципом зараз працюють рекламні білборди з перемінними зображеннями.

15. Казимир Малевич

Художник (1879–1935)

У власних автобіографічних нотатках Казимир Малевич, художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва, автор знаменитого "Чорного квадрату", заявляє про себе як про українця. Він пише приватні листи і записки від руки українською мовою, художньо документує страшне явище Голодомору 30-х років в Україні, від якого померло від 4 до 10 мільйонів українців, не лишаючись до тієї трагедії байдужим. Казимир Малевич народився в Києві, але все життя усіляко підкреслював, що його художнє бачення світу сформувалося в українському селі. Там він допомагав розмальовувати печі, мазати глиною підлоги, малювати по стінах візерунки. Ці нескладні побутові заняття стали для нього провідниками у велике мистецтво.

16. Ігор Сікорський

Авіаконструктор (1889–1972)

Видатний авіаконструктор українського походження, що працював у Російській імперії та США. Творець першого у світі чотирьохмоторного літака "Руський витязь" (1913 рік), важкого чотирьохмоторного бомбардувальника і пасажирського літака "Ілля Муромець" (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942). У США, куди Сікорський перебрався, після того як владу захопили більшовики, ним було створено 17 базових типів літаків і 18 – вертольотів. На вертольотах конструкції Сікорського були вперше здійснені перельоти через Атлантичний і Тихий океани. Там же ним у 1923 році було створено авіаційну компанію "Сікорський аероінжиніринг корпорейшн".

17. Катерина Білокур

Художниця (1900–1961)

Катерина Білокур народилася у бідній родині в селі Богданівці на Київщині. До школи її не віддали, бо ні одягу, ні взуття не було. Самостійно навчилася читати й малювати. Перші картини на стіні хати малювала вугіллям. Потім почала робити пензлі з котячої шерсті. За фарби їй слугували настої буряка, бузини, калини, а палітрою був шматок скла або рукав куфайки. Батьки соромилися заняття доньки, рвали і палили її малюнки. "Краще б заміж вийшла", — докоряв їй батько. Слава прийшла до художниці лише в 40 років, коли у Полтаві відбулася її перша персональна виставка. Білокур нарешті помітили, її роботи брали участь у виставках по всьому СРСР, а найбільше їх зібрання зберігається в Київському музеї українського декоративного мистецтва. У 1954 році на Міжнародній виставці в Парижі її картини "Цар-Колос", "Берізка" і "Колгоспне поле" побачив Пабло Пікассо. "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ", — сказав він. Наразі українську художницю-самоучку вважають однією з найяскравіших світових представниць наївного мистецтва.

#ДеньНезалежностіУкраїни

#30роківнезалежності