Осінь – мальовнича пора року, листя опадає з дерев, пейзаж поступово змінюється. Осінь – це найзагадковіша пора року. Вона підкрадається тихо і непомітно. Осінній подих вітру і легка прохолода огортає землю ще з кінця серпня. А з першим вересневим днем все стає по-справжньому таємничим. Багато хто вважає це часом смутку і роздумів. Але цим період і прекрасний, адже він дає нам можливість насолодитися життям і водночас занурює в самих себе.

До вашої уваги красиві цитати, фрази та вислови про осінню пору!

Цитати про осінь допоможуть побачити прекрасне у цій порі.

Цитати про осінь у прозі

***

З першою осінньою прохолодою життя почнеться спочатку. (Френсіс Скотт Фіцджеральд)

***

І з кожною осінню я розквітаю знову. (Олександр Пушкін)

***

Осінь – остання, найчудовіша посмішка року. (Вільям Кален Браянт)

***

Осінь – це друга весна, коли кожен листок – квітка. (Альбер Камю)

***

Листя, як і люди, ще не готові здатися. Вони міцно тримаються за минуле, і нехай не в їх силах залишитися зеленими, клянусь, вони до останнього борються за місце, яке так довго було для них домівкою. (Сесілія Ахерн)

***

Перший подих осені – просто щастя після спекотного і жаркого літа. (Шарлін Харріс)

***

У любові теж є осінь і пізнає її той, хто забув смак поцілунків коханого. (Марк Леві)

***

Добре, що є осінь, вона ніжно та акуратно готує нас до холодів. Улюблена осінь. Час роздумів, рук в кишенях, глінтвейну вечорами та приємної меланхолії... (Ельчин Сафарлі)

***

– Яка яскрава, яка безкомпромісна, прийшла і все з себе скинула.

– Пощастило вам з жінкою.

– Я про осінь.

(Ринат Валіуллін)

***

– ... можливо, в усьому винна осінь; я відчуваю її сильніше, ніж ти. Восени рвуться пакти та все стає недійсним. І людина хоче... Так, чого ж вона хоче?

– Любові.

(Еріх Марія Ремарк)

***

Щороку в тобі щось вмирає, коли з дерев опадає листя, а їх голі гілки беззахисно гойдаються на вітрі в холодному зимовому світлі. Але ти знаєш, що весна обов'язково прийде, так само як ти впевнений, замерзла річка знову звільниться від льоду. Але коли холодні дощі лили не перестаючи та вбивали весну, здавалося ніби ні за що загублене молоде життя. Втім, в ті дні весна зрештою завжди наступала, але було страшно, що вона могла і не прийти... (Ернест Хемінгуей)

***

Чим холодніше і безпросвітніше темрява зовні, тим затишніше здається тепле м’яке світло у квартирі. І якщо літо – це час тікати з дому назустріч нездійсненних мрій підліткової душі, то пізня осінь – час повертатися (Аль Квотіон )

***

Осінь – пора року, коли люди повинні зігрівати один одного… Своїми словами, своїми почуттями, своїми губами… І тоді ніякі холоди не страшні…”(Синтія Барнетт)

Більше на сайті: https://tvoe.media/tsytaty-pro-osin/

Цитати з віршів про осінь українських поетів

***

Небеса прозорі,

Як глибінь ріки.

Падають, як зорі,

З явора листки.

А над полем нитка

Дзвонить як струна,

Зажурилась квітка –

Чує сніг вона.

(Дмитро Павличко)

***

Осінь. Довгі дощі, тумани,

На асфальті вода і бруд.

Одинокі гіганти-крани

Не цікавлять промоклий люд.

Тільки джаз в ресторані гримне,

І кривлюсь я, гидую і п'ю.

Баба-осінь ридає нестримно

У спустошену душу мою.

(Василь Симоненко)

***

Осінній вітре, що могучим стоном

Над лісом стогнеш, мов над сином мати,

Що хмари люто гониш небосклоном,

Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати.

(Іван Франко)

***

Так для сонечка осінь убралася,

мов цариця у свято врочистеє,

все, що є на сім світі найкращого,

все зібрала на пишний убір.

(Леся Українка)

***

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

(Володимир Сосюра)

***

Вишиває осінь на канві зеленій

Золоті квітки.

Квіти оживають, і з дерев спадають

Жовті нагідки.

Яблука і груші падають на землю,

Боки, спини б'ють.

Люди їх збирають, у мішки ховають,

Кури їх клюють.

Бавляться дітками, бавляться квітками,

Моляться батьки.

Вишиває осінь на канві зеленій

Золоті квітки.

(Олександр Олесь)

***

Осінь така мила,

Осінь

Славна.

Осінь матусі їсти несе:

борщик у горщику,

кашка у жменьці,

скибка у пазусі,

грушки в хвартушку.

Осінь така мила,

Осінь

Славна.

(Павло Тичина)

***

Сю ніч зорі чомусь колючі,

як налякані їжачки.

Сю ніч сойка кричала з кручі,

сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»

Сю ніч квітка питала квітку:

— Що ж це робиться, поясни?

Тільки вчора було ще влітку,

а сьогодні вже восени!

(Ліна Костенко)

***

Уже і вересню кінець,

Настали дні холодні,

До нас, я чула, морозець

Прийде вночі сьогодні.

Впаде на луки, на гаї,

Побілить лист на вишні…

Погасить сонечка мої –

В саду жоржини пишні…

(Марія Познанська)

***

Горіхопад в саду, горіхопад…

Вродилися і повні, і порожні.

А переграть нічого вже не можна,

Бо весни не вертаються назад.

Горіхопад, горіхопад в саду.

І з думою про суще і минуще,

Не відаючи, що там в шкаралущі,

В рядок я перше слово покладу.

(Тамара Коломієць)

Більше на сайті: https://tvoe.media/tsytaty-pro-osin/