Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association причепурилася до свого 29-річчя!

Представляємо візуалізацію нашого девізу на 2024 рік!

Пропонуємо використовувати таке написання нового девізу УБА впродовж 2024 року в своїх рекламних матеріалах (закладинка, банер).

Макет закладинки з новим девізом ви можете завантажити тут: https://ula.org.ua/resursy/pr-materiali/zakladynky

А вже сьогодні о 14:00 зустрінемось на онлайновому поетичному марафоні "Мій день народження - це ти" для святкування Дня народження ВГО Українська бібліотечна асоціація!

 #Здорові_розмови

#Здорові_бібліотеки

В рамках Україно-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я відбулась перша онлайн-зустріч в цьому році.

Плідна, корисна та цікава робота чекає учасників проєкту протягом року

 Сьогодні працівники бібліотеки долучилися до міжнародної Zoom-конференції «Історія створення національного зведеного каталогу Польщі та співпраця з ним бібліотек України».

Під час конференції були розглянуті принципи роботи каталогу NUKAT (Національний універсальний центральний каталог (Narodowy Uniwersalny Katalog Centralny) і його організація.

Зустріч була приємною й цікавою. Дякуємо за досвід польським колегам!

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека

 

Як чудово, що в нашій бібліотеці є обладнання та література для підтримки фізичного та ментального здоров’я. А це все завдяки Україно-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я.

Працівники бібліотеки щодня застосовують обладнання та здобуті знання на практиці.

#Діємо_для_здоров_я

#Здорові_розмови

 Земля дрижала. Схід в огнях жеврів.

Сурміли сурми. Гримали гармати…

А в їх очах вогнистих і завзятих

Горів святий благословенний гнів.

Ішли, де білість сніжних полів,

Де смерть взялася з вітром танцювати;

Свистіли кулі… Рвалися гранати…

— і постаті майнули в вир вогнів.

І прогоріло… Порохом зайшло…

Могилок триста заросло травою.

А ти, як все, усміхнене село

Сниш сині сни в солодкому спокою.

Андрій Гарасевич

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут — саме в цей день у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

 27 січня у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

В пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року (Постанова Верховної Ради від 5 липня 2011року).

Пройду не раз відомими шляхами,

Де страх в повітрі висне до цих пір,

І хоч усе вже поросло мохами,

Його ніхто забути не зумів.

Це Голокост – всього одне лиш слово,

Та його сенс – пекучий болі жар,

Вбивали всіх!.. старого і малого,

І мало хто життя порятував.

Дивились в вічі, не щеміло серце,

Пуста душа і всі думки пусті,

«Як можеш ти стрілять? Скажи, убивце!

Вони ж прийдуть до тебе уві сні.»

Чи їх вина, що родом із євреїв?

Чи їх вина, що не такі, як всі?

Невже ж і смерть заслужує трофеїв?

І щастя можна віднайти в сльозі?

Постане між думками знову прірва,

Над Яром смерть махне своїм крилом,

Якщо убивства - це є ваша віра,

Тоді скажіть: «Що ви назвете Злом?»

 https://www.youtube.com/watch?v=YuS6AVLFNQ4

 Сьогодні для бібліотечних працівників громади відбулась нарада «Публічні бібліотеки громади як інформаційні центри в умовах війни: підсумки роботи за 2023 рік та перспективи діяльності».

Фахівці центральної та дитячої бібліотек підбили підсумки роботи за минулий рік, подякували всім, хто працює на своєму місці, вселяє віру в переможне майбутнє та підіймає дух читачів. Провідний бібліограф та бібліотекар читального залу підготували також для присутніх бібліографічну довідку про письменників-ювілярів Придніпров’я та презентацію нових надходжень літератури.

Начальник відділу культури виконавчого комітету Софіївської селищної ради Г.Г. Ісаєва, яка була присутня на нараді, теж підбила підсумки роботи бібліотек громади та мотивувала на нову активну роботу.

Бібліотекарі отримали методичні та практичні консультації, які допоможуть працювати на всі 100%.

Тримаймо і надалі культурний фронт разом!

 #Олена_Ган_перша_письменниця_Катеринослава, яка випередила свій час і відобразила проблеми існування обдарованої жінки в провінційному середовищі.

23 січня 1814 року в містечку Ржищів Київської губернії в заможній дворянській родині народилась Олена Андріївна Ган, в майбутньому перша письменниця Придніпров’я, дитинство і юність якої минули у Катеринославі (майже 20 років).

В 13 років Олена Ган починає писати, «майже невідомо собі самій, без жодної участі в тому волі». Вона писала під псевдонімом «Зенеїда Р-ва».

Перша повість Олени Андріївни «Ідеал» з’явилася журналі «Бібліотека для читання» в 1837 році, згодом інші твори.

В 16 років Олену видали заміж за артилерійського капітана Петра Андрійовича Гана фон Роттенштерна (1798–1873), і вона вимушена була переїжджала з місця на місце, що дало їй масу життєвих вражень.

Всі твори О.А. Ган мають автобіографічний характер. У центрі творчості Олени Ган – доля жінки в глибокій провінції, осуд її «вищим» світом, відчувається конфлікт ідеалістичного світосприйняття та відсталість провінційної моралі. Її героїні, самотні мрійниці, «наділені піднесеним строєм думок», «світлою і чистою душею», здатні самовіддано кохати, як правило, відображають душевний світ, а іноді події життя самої письменниці.

Письменниця прожила коротке життя та залишила по собі чималий слід в літературі своєї епохи. Освічена, ерудована, музично обдарована жінка, володіла багатьма мовами, займалася перекладами, виховувалася на романтичних ідеалах епохи.

Померла Олена Андріївна Ган 24 червня 1842 році від туберкульозу в Одесі куди за станом здоров’я була вимушена їздити на лікування. В Одесі донині збереглась її могила, а в Дніпрі 2015 році з’явилася вулиця Олени Ган.

 Дивлюсь на пройдену дорогу,

І гнів, і жаль мене пече...

Але у нашу перемогу

Усе ж я вірю гаряче...

Як завтра день угледять люде,

Як зійде сонце золоте,

Так Україна жити буде,

Так наша мрія процвіте.

Олександр Олесь

Сьогодні відзначається особлива дата в історії нашої країни – День Соборності та Свободи України. В цей день вшановуємо світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.

З цієї нагоди у Софіївській центральній бібліотеці діє книжково-патріотична виставка «Як один Бог на небі, так одна Україна на землі!».

#Наша_єдність_наша_зброя

 Працівники бібліотеки долучилися до онлайн-лекції «Ушанування родини Орликів», яку провели фахівці Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Дякуємо за цікаву та корисну інформацію.

Національний заповідник «Гетьманська столиця»

 19 січня відзначається 125 річниця від дня народження Едгара Аллана По – засновника жанру детективу у світовій літературі.

Життя Аллана Едгара По, як і більшості творчих людей, було неспокійним та драматичним, сповненим протилежностей. Йому довелось спізнати і бідність, і забезпеченість, крайнє розчарування і велике кохання, повне ігнорування з боку читачів і велику популярність. Сповнений протилежностей був і його характер: запальний, гордовитий, енергійний і, водночас – вишуканий лірик, романтик та аристократ.

В ряду письменників, які писали глибоко і твори яких по-справжньому «чіпляють», одне з перших місць по праву належить Едгару По. Непросте особисте життя, постійна бідність і похмурий, за спогадами сучасників, характер наклали свій відбиток на його творчість – вона дійсно унікальна, але при цьому буквально пронизана чимось невловимо похмурим.

 І все його життя – в Поезію політ!

Володимир Грипас

Володимир Васильович Грипас народився 18 січня 1949року в селі Піддубне Софіївського району Дніпропетровської області в сiм'ї колгоспників. По закінченні середньої школи вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету.

Ще з дитинства закохався в українське слово, із студентських літ почав займатися віршуванням.

Літературна спадщина лірика-мрійника 70-х років Володимира Васильовича Грипаса зовсім невелика (життя відміряло йому менше 50 років), але заслуговує на увагу, бо у тодішньому ідеологічному стандарті «застійної» доби вирізнялася природністю, спостережливістю, відчуттям земної фактури. Він любив Степ, Землю, Матір, Жінку, писав спортивну прозу і за своє коротке життя, як міг, «нахиляв небо до людей».

Вірші Грипаса друкувалися в різних газетах, журналах, альманахах, антологіях тощо.

Після тривалої хвороби, не доживши до п’ятдесятилітнього ювілею, Володимир Грипас помер 7 червня 1998 року. Його поховали не в Дніпропетровську, де він мешкав, а в селі Піддубному Софіївського району.

 У центральній бібліотеці громади діють курси інформаційної грамотності для людей елегантного віку. Слухачі курсів мають можливість безкоштовно навчитись вільно володіти смартфоном та комп’ютером. Нові знання та навички допоможуть бути на зв’язку з рідними та друзями в Україні та за кордоном, сплачувати комунальні послуги онлайн, піклуватися про своє здоров’я онлайн, тощо.

Заняття відбуваються як у групах, так і індивідуально.

#ласкаво_просимо

#твоя_бібліотека_поруч

#разом_ми_сила

#Інтернет_центр

Нагадуємо, в інформаційно – освітньому центрі Софіївської центральної бібліотеки надається вільний доступ до мережі Інтернет. Запрошуємо до бібліотеки!

 12 січня виповнюється 115 років від дня народження Марії Примаченко — народної художниці України, лавреатки Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка та генійки наївного мистецтва.

Авторка понад 800 робіт, ім’я якої внесено до Всесвітньої енциклопедії мистецтва. Картинами мисткині захоплювалися Пабло Пікассо та Марк Шагал, її виставки організовували по всьому світу.

Стиль Марії Примаченко генеалогічно сягає найдавнішого мистецтва: палеолітичне "двочастинне" зображення звірів з визначеною межею голови і тулуба, язичницькі образи фантастичних чудовиськ і птахів, що знайшли відображення у слов'янській міфології.

Інколи творчість дозволяє виразити свої почуття та переживання, якщо бракує слів.

Раді поділитися із вами чудовою новиною — 33 бібліотеки чотирьох областей України отримали набори для роботи в різних напрямках арт-терапії 
А саме: набори пастелі, акварелі, паперу, мольберти, пензлики, пластик для ліплення, набори для каліграфії, а також цікаві пазли-сортери.

Віримо, що такі набори допоможуть мешканцям громад знайти свій спосіб подолати стрес через мистецтво 

 

 У центральній бібліотеці громади діють курси інформаційної грамотності для людей елегантного віку. Слухачі курсів мають можливість безкоштовно навчитись вільно володіти смартфоном та комп’ютером. Нові знання та навички допоможуть бути на зв’язку з рідними та друзями в Україні та за кордоном, сплачувати комунальні послуги онлайн, піклуватися про своє здоров’я онлайн, тощо.

Заняття відбуваються як у групах, так і індивідуально.

#ласкаво_просимо

#твоя_бібліотека_поруч

#разом_ми_сила

#Інтернет_центр

Нагадуємо, в інформаційно – освітньому центрі Софіївської центральної бібліотеки надається вільний доступ до мережі Інтернет. Запрошуємо до бібліотеки!

 16 січня відзначається День вшанування захисників

Донецького аеропорту.

Бої за Донецький аеропорт – одні з найзапекліших у війні на сході України. Понад 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійських бойовиків, затято відстоюючи рідну землю. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «КІБОРГИ».

 

 

Зноба́  Валенти́н Іванович — український скульптор, народний художник України, академік Академії мистецтв України.

Валентин Іванович народився 10 січня 1929 року в селищі Софіївка Дніпропетровської області в сім’ї українського художника, скульптора Івана Степановича Зноби.  Навчатися мистецтву він розпочав у свого батька. Закінчив Київський художній інститут — став художником, скульптором, продовжуючи сімейну традицію своїх батьків.

Валентин Іванович створив безліч скульптур, які встановлені в багатьох містах України та за її межами. Скульптурні роботи Валентина Зноби можна побачити в більш ніж 15 країнах світу.

  Творчість Валентина Івановича присвячена увічненню героїчних сторінок нашої історії – давньої та сучасної, видатним особистостям і звичайним трудівникам. Саме в них черпав натхнення, вбачаючи багатство внутрішнього світу, духовну чистоту.

Поруч зі скульптором успішно працювала його дружина — Тетяна Миколаївна Голембієвська — Народна художниця України. Нині в майстерні на вулиці Перспективній у Києві працює гідний спадкоємець таланту Валентина Івановича – його син відомий скульптор Микола Зноба. В ній зібрані декілька сотень робіт трьох поколінь скульпторів творчої династії. Експонати якої гідно представляють Україну на міжнародному рівні та є частиною культурної спадщини країни.