середа, 31 серпня 2022 р.

 Бувай, серпень! Бувай, літо!

Майже непомітно закінчилося літо – на календарі 31 серпня.

На жаль, цього року українці не змогли насолодитися теплом та відпустками через війну в Україні, проте віра у світле майбутнє, мирне небо, а також наших захисників дає сили жити і рухатися далі.

Бажаємо, щоб прийдешня осінь принесла вам безліч добра й звістку про нашу ПЕРЕМОГУ!

А завтра нас усіх чекає осінь –
Красива, фантастична, золота!
І вересневі ранки – теплі, босі,
І вечори, й холодна ніч густа…

І кава ароматна на світанні,
І неба ясно-синя височінь…
Нехай ця осінь втілює бажання,
Тож відпускайте мрії в далечінь!

Вікторія Чорній



вівторок, 30 серпня 2022 р.

 #Мова_Книга_Бібліозброя

Спинилось літо на порозі
І дише полум'ям на все,
І грому гордого погрози
Повітря стомлене несе.
Умиється зелене літо
І засміється, як дитя, —
Весни ж і весняного цвіту
Чи я побачу вороття?
Чи весняні здійсняться мрії?
Чи літо не обманить їх?
Чи по степу їх не розвіє,
Мов пух на вербах золотих?
Максим Рильський
На зображенні може бути: озеро, дерево та природа


 #Павло_Глазовий_100

Народ, який сміятись вміє
Ніхто не знищить, не розвіє.
П. Глазовий
Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження відомого українського поета-гумориста і сатирика Павла Газового.
Народ хоче сміятися. Навіть коли йому не до сміху. Навіть коли аж так не до сміху, що тільки й лишається – сміятися. Це добре знав Павло Глазовий. Його прості гуморески щиро звеселяли і легко запам’ятовувалися (самі назви книжок про це свідчили: «Весела розмова», «Щоб вам весело було», «Смійтесь, друзі, на здоров’я»…) Тому гуморески Глазового цитували скрізь і всюди.
Народився Павло Глазовий в селі Новоскелюватці Миколаївської області 30 серпня 1922 року. Навчався у Новомосковській педагогічній школі. Павло Глазовий був учасником Другової світової війни. Після війни вступив у Криворізький педагогічний інститут, де познайомився з Остапом Вишнею. Письменник відразу помітив талант молодого поета-гумориста і допоміг Павлу перевестись на навчання до Києва. В 1950 році Павло Глазовий закінчує філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. Після чого починає працювати заступником головного редактора журналу "Перець", а згодом заступником головного редактора журналу "Мистецтво". Тоді без його гуморесок не виходив жоден журнал «Перець» і вони часто звучали зі сцени.
Павло Глазовий писав не лише гуморески, а ще й байки. А його найвеселіші гуморески часом містили трішки сумну іронію. Як оця, наприклад:
Сиджу я у залі та й думку гадаю:
«Чому не співак я? Чому не співаю?
Чому мені голосу, боже, не дав?
Я вивчив би пісню, і довго б співав
Одну і ту ж саму у кожнім концерті,
Й не знав би мороки до самої смерті».
Помер Павло Прокопович Глазовий у Києві 29 жовтня 2004 р. А його гуморески живуть без свого автора вже 18 років, як жили й поруч та разом із ним. Бо ці талановиті й веселі вірші – невмирущі. Як українська душа. Як Україна, що про неї, звертаючись до тодішніх і нинішніх «великих політиків», Глазовий написав:
Що для неї колотнеча
Ваша політична?
Ви тут гості тимчасові,
Україна — вічна!

понеділок, 29 серпня 2022 р.

 29 серпня в Україні відзначають Горіховий Спас, який також називають Хлібний, Нерукотворний, Полотняний, Малий, а церковна назва свята Перенесення Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа.

Горіховий Спас є третім і завершальним Спасом в церковному календарі, він слідує за Медовим (14 серпня) і Яблучним (19 серпня).





 29 серпня – День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Вшановуючи пам’ять захисників України, працівники бібліотеки долучилися до Всеукраїнської акції пам'яті «Сонях».

Саме цього дня 2014 року розпочався вихід українських військових з оточення під Іловайськом на Донбасі. Регулярні частини збройних сил росії, що вторглися до України, обстріляли коридор, яким, за домовленістю, мали виходити українські бійці. За офіційними даними, 366 українських військових і правоохоронців. Ще 429 були поранені, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти.

Символом скорботи за загиблими на Донбасі українськими воїнами став сонях. Саме тоді, коли тривали бої, на полях цвіли соняхи. І останнє, що бачили на цьому світі наші мужні й сміливі захисники, були золотаві голівки, повернуті до сонця, до життя.

Нехай там, де від тепер місце спочинку наших захисників, цвітуть соняхи!

Герої не вмирають!

четвер, 25 серпня 2022 р.

 #Мова_Книга_Бібліозброя


А зараз літо
А зараз літо… Дивовижна казка!
Усе для щастя у природі є.
І ягідки, і фрукти, сонце й ласка,
На що не глянеш — то усе твоє:
І ліс, і річка, озеро гладеньке,
Квітуче поле, голосні гаї…
І все оце твоє, твоє рідненьке:
В’юнкі стежки, співучі солов’ї,
Метелики яскраві, дивовижні,
Пісні, що линуть просто від землі…
І темні ночі, і світанки ніжні,
І дні у щасті, радості й теплі…
І все це — літо! Казка дивовижна!
Зове, бентежить і чарує все.
Пливе по небу хмарка білосніжна
І нас у мріях вдаль кудись несе...
Вірш: Надія Красоткіна

середа, 24 серпня 2022 р.

 Вітаємо з 31-ю річницею Незалежності України! Бажаємо кожній родині в Україні мирного неба, непохитної віри, сімейного затишку та щасливого майбутнього у вільній процвітаючій країні!

Хай кожен герой повернеться додому, наповнений силою духу та переконанням, що Україна понад усе!



вівторок, 23 серпня 2022 р.

 Крилатий вітер розвиває стяг,

Блакить і золото на нім переплелися.

Наш прапор майорить, неначе птах,

Народ величний наш нікому не скориться.

 


Державний прапор є національним символом нашої держави.

23 серпня 2004 року Указом Президента України на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України було встановлено святкування Дня Державного прапора України, що є символом країни та втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

З цим символом України в серці наші бійці мужньо обороняють українську землю.

Сьогодні завдання кожного з нас – зберегти цей символ у своєму серці.

Нехай наш прапор завжди гордо майорить над Україною та буде надійним оберегом у всіх наших справах та помислах!

Від   усього  серця  бажаємо  вам,  щоб  ваше  життя  було  яскравим  і  багатим, як  кольори  нашого  Державного  стягу: блакитним  і  мирним,  як  небо, та  жовто-золотистим,  як  пшеничні  поля  України! 

понеділок, 22 серпня 2022 р.

 Про серпень завжди хочеться говорити словами Рея Бредбері.


«Відчуваєш, яке повітря? Серпень повернувся. Прощавай, літо». Його повісті «Кульбабове вино» і «Прощавай, літо!» – ідеальна квінтесенція того розпашілого серпневого дня, що завис на межі літа й осені й от-от назавжди, як морська вода, втече крізь пальці. І більше не буде такого літа, десятки інших – але не таке. І поки серпень ще з нами, пропонуємо кілька ідей, як упіймати за хвіст останні дні із запахом малини, персиків, кавунів, солоного бризу й спекотних заходів сонця – і наповнити їх барвами і спогадами.
1. Надихнутися фільмами із присмаком літа
2. Спекти пиріг з ягодами
3. Отримати порцію мотивації на осінь
4. «Закрити» літнє читання
5. Почати складати осінній книжковий wishlist

пʼятниця, 19 серпня 2022 р.

 

19 серпня в Україні святкують Яблучний Спас. В церковному календарі - це свято Преображення Господнього.

В це велике свято хочемо побажати всім добра, міцного здоров’я та миру!

 



Вже стиглі яблука у нашому садку,
До нас прийшов жаданий другий Спас,
Збираємо, радіємо врожаю,
Щоб було що відкласти про запас.
І кожне стигле яблуко з врожаю
Життєву і магічну силу має
Його потрібно в церкві освятити,
Щоб надало воно нам сили жити.

середа, 17 серпня 2022 р.

 Працівники бібліотеки взяли участь у VI Всеукраїнському молодіжному бібліокаравані «Читай, юність!», який проходив 16 та 17 серпня 2022 року в онлайн-форматі на платформі Google Meet.

Дякуємо організаторам за цікавий , актуальний та змістовний захід, а також за онлайн-зустріч з Володимиром Лисом (журналіст, драматург, письменник. Володар Гран-прі та Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу, неодноразовий лауреат конкурсу «Коронація слова», інших престижних премій та нагород) та Надією Гуменюк (поетеса, прозаїк і публіцист. Володарка Гран-прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», інших престижних премій та нагород).




понеділок, 15 серпня 2022 р.

 #автор_тижня

16 серпня 60 років святкує ювілей український поет, музикант і художник Юрій Іздрик.
Юрій Іздрик впевнено тримається у верхівці українських поетичних ТОП-ів за тиражами поетичних книжок. Провокативний Іздрик має у своєму арсеналі влучне слівце на кожен випадок. Тож деякі з його цитат гріх не запам'ятати. Юрій Іздрик так красиво, соковито, просто та вдало описує найголовніше, що хочеться вбирати ці слова зі швидкістю губки. Цитати поета та письменника потішать естетикою, створять атмосферний настрій.
«Поки ти спроможний помічати цю красу, поки здатен відчувати щастя від доторку до неї, доти і є бодай якийсь сенс жити. Бо так насправді робити на цьому світі нічого – мені здається. Краса, звісно, не рятує світу, але вона робить перебування в ньому принаймні стерпним»
«…усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час»
«І коли вже довкола пахне війною,
І вже розгортаються перші битви,
Говори зі мною, говори зі мною,
бо словом також можна любити…»
людина сама нічого не може
людині завжди потрібен інший
на кого можна себе помножити
для кого варто писати вірші
з ким можна разом долати відчай
чи радість ділити не ризикуючи
хто може в будь-яку мить засвідчити
що ти – реальний що ти – існуєш
людина ж бо в себе не надто вірить
все свідка для себе шукає якогось
нема людини – спіймає звіра
не зловить звіра – віднайде бога
не знайде бога – візьме люстерко
та навіть там себе не впізнає
бо в сóбі бачить обличчя смерті
й не розуміє що смерті немає..
людина сама нічого не може –
ні народитись ні вмерти тихо
побудь же іншим мені мій боже
помовч…
подихай…

 #Мова_Книга_Бібліозброя

За межами двадцятого століття,
Коли небесного Отця рука
З материків повимітає сміття, –
До неба звернеться душа людська.
Живого Бога – не якісь химери –
Побачать люди крізь сувої мли.
То буде час – як на початку ери,
Коли творці євангелій жили.
Крізь падолист людський, крізь голод,
холод
Туди пробуються з нас лише оті,
Кому дробив кістки кривавий молот,
Хто мав доволі гарту у житті.
Науки прийдуть зовсім не для того,
Щоб жити запереченням слизьким.
Наука доведе реальність Бога –
Він стане зрозумілим та близьким.
Не на колінах розмовляти з Богом
Людина буде, а на повний зріст.
І Всесвіт храмом стане. А порогом –
Трап до ракети,
Міжпланетний міст.
Дротам колючим і тюремним гратам
Не вийти на священні береги.
Можливо, Бог із батька стане братом
І ми збагнемо,
Що й самі боги.
Микола Руденко
19.ІІ.1980
На зображенні може бути: вогонь та текст