«Так і живу між звуками  й словами…»

Коли мене вже  розпинають  звуки,

Коли  від них  аж стогне  голова,

Від  розпачу тоді  здіймаю руки –

Прошу, щоб  врятувать  прийшли слова.

 

Так  і живу  між звуками  й словами,

Немов  між небом  і землею я живу...

Не встигнуть  звуки  скласти  крила  в гами,

Як я  вже  слово  кличу,  ще й зову.

 Олександр Білаш належить до тих композиторів, чиї твори, ледве народившись, назавжди залишають свого автора і йдуть у самостійне життя. «Два кольори», «Ясени», «Сніг на зеленому листі», «Явір і яворина», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Сину, качки летять», «Ластівка», «Мамині руки» - ось далеко не повний перелік музичних перлин Олександра Білаша. Цими мелодіями співає  сучасна Україна, ними заслуховується весь світ.  Музична творчість його багатогранна. Крім пісень, ним створено  чимало інших музичних творів, які отримали своє визнання.

А ще іпостассю ліричної душі Олександра Івановича була поезія. З 1977 по 2001 роки ним було створено десять поетичних збірок, серед яких  - «Мелодія», «Криниця», «Ластів’яні ноти», «Мамине крило».

«Я музику й поезію однаково люблю,

Хоч кажуть двох любити небезпечно

І аморально це вважають, і не гречно,

Та я нічого вже з собою не зроблю –

Однаковісінько обох люблю»,-

так відобразив  Олександр Білаш свою любов до музики і поезії .

6 березня виповнюється 90 років від дня народження Олександра Івановича Білаша.