Вічна класика: книги, які слід перечитати цього літа

 Що читати влітку – питання досить суперечливе . Хтось радить легке чтиво, хтось – книжки про мандри. Ми ж вирішили піти іншим шляхом і порадимо книги , які, сказати б, є "золотим фондом" світової літератури. Інша справа – чи прочитані вони, а якщо так – чи правильно ми їх зрозуміли?

Є такі книжки, які набувають особливого шарму влітку. Вони стоять на поличках, чекаючи свого часу та зберігаючи тепло літніх вечорів. Адже знають, що рано чи пізно ми до них повертаємось за цим теплом. Саме такі книжки у цій добірці, ті, у які хочеться поринати саме влітку.

Джером К. Джером «Троє в одному човні (як не рахувати собаки)»

Сам автор висловлюється про твір, як «безнадійна, невиліковна правдивість». У книзі справді скільки кумедних моментів, у яких мимоволі впізнаєш себе. Сторінки просякнуті незмірним позитивом, який заряджає хорошим настроєм на довго. Мотив історії – подорож, або, точніше, відпустка трьох друзів та їхнього собаки. Вони вирішують прокататися на човнику по ріці Темзі. Там їх чекає незліченна кількість пригод, оказій та перипетій, в ту ж мить читача застане щирий, голосний сміх. У книгу автор вплітає розповіді із побуту , пропахлі гумором та деколи сатирою. 

Джером К. Джером розповідає наскільки  смішно про людську натуру, що стає приємно покепкувати із самого себе. Спочатку книга мала мати довідковий характер – історія величної Англії із елементами веселих пригод друзів. Однак, вийшло навпаки: кумедний сплав по Темзі та уривки про славні часи Старої Британії.

«Троє в одному човні…» – потужна таблетка хорошого настрою та широкої усмішки!

Рей Бредбері «Кульбабове вино»

Цю книгу важко прочитати швидко. У ній немає динамічного сюжету, інтриг та адреналіну. У ній є дещо інше – увага до деталей. Деталей, напевне, самого літа. Його інгредієнтів: трохи сонця, ягід, свіжоскошеної трави, дитячих забав та смаку вина із кульбаби.

Літо завжди найбільше хочеться асоціювати із дитинством: часу безтурботного, світлого та незабутнього. Головний герой – дванадцятилітній Дуглас Сполдінг ковтає кожен день літа 1928 року із насолодою, деколи із пригодою, інколи із тривогою…  У книзі багато символів. Наприклад, нові кеди, у яких не біжиш, а літаєш із нечуваною швидкістю. Ти цілу зиму мрієш про ці кеди, про ту свободу…Книга, що ламає стереотипи, дарує сімейне тепло та затишок маленького містечка Грінтаун.

Ернест Гемінґвей «Фієста. І сонце сходить»

Як це — пройти через всі жахи війни та повернутися в світ, який їх не бачив? Головний герой роману «Фієста. І сонце сходить» — колишній американський журналіст Джейк Барнс знає це як ніхто інший. Блукаючи вулицями прекрасних міст, беручи участь в полюванні та змаганнях, кидаючись в авантюри, він намагається знову відчути себе живим.
Зухвалим розвагам та алкоголю не завжди вдається приглушити розчарування та заповнити порожнечу, але зрештою, все, що залишається, таким як він — «втраченому поколінню», це святкувати фієсту та чекати нового світанку...

Цей роман вважається класичним прикладом характерного авторського стилю Ернеста Гемінґвея, який короткими, але багатозначними реченнями звертається до читачів за допомогою асоціацій та символізму.

Вільям Шекспір «Сон у літню ніч»

Один з найбільш відомих творів класика — поетична та романтична комедія із мотивами античної міфології, а також англійського фольклору.
Сюжет розгортається в Афінах, навколо весілля Тезея і Іполіти, а також декількох паралельних любовних історій і розкриває відвічні проблеми відносин дітей та батьків і складнощі боротьби між голосом розуму та покликом серця.