Завжди рух уперед. 30 українців, які змінили світ.
13. Микола Леонтович
Композитор (1877–1921)
Українську колядку "Щедрик", яка відома також під
назвою "Carol of the Bells", впізнають і співають на Різдво на всіх
континентах світу. Сьогодні існує понад 1000 варіантів цієї популярної пісні.
Мелодія "Щедрика" складається з 4 нот, а слова пісні мають язичницьке
коріння – з часів, коли Новий Рік святкували навесні. Загалом, музична спадщина
Леонтовича складає біля 150 творів. Він видав дві "Збірки пісень з
Поділля" у власному аранжуванні. У 1917 році зі становленням УНР Леонтович
перебирається в Київ. Тут він створює свої перші симфонічні твори, починає
писати оперу "На русалчин Великдень". Але після приходу до влади
більшовиків повертається на рідну Вінничину — у Тульчин, де засновує музичну
школу. У 1921 році його життя трагічно обривається: чекіст, який попросився
переночувати у Леонтовича, пограбував і застрелив господаря. Ім'я вбивці
композитора, завдяки відкриттю архівів, світ дізнався лише у 1990-х роках.
Гарна новина — "Щедрик" в обробці Миколи Леонтовича хочуть внести до
списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
14. Олександр Архипенко
скульптор (1887−1964)
Олександр Архипенко, український та американський скульптор і
художник, один із основоположників кубізму в скульптурі, засновник мистецької
школи. Став першим українцем, який взяв участь у Венеційському бієнале (1920).
Його ім'я посідає гідне місце серед таких майстрів ХХ століття як Матісс,
Пікассо, Брак, Лєже, Малевич. У 1923 році Архипенко емігрує до США. Там він у
1929 році отримує громадянство і працює як художник, скульптор і оформлювач. У
1934 році оформляє павільйон України на виставці "Століття прогресу"
в Чикаго. В Америці він проявляє себе і як винахідник, створюючи пристрій, що
дозволяє малюнкам, зробленим з оргскла, рухатися. За цим принципом зараз
працюють рекламні білборди з перемінними зображеннями.
15. Казимир Малевич
Художник (1879–1935)
У власних автобіографічних нотатках Казимир Малевич,
художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник
супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва,
автор знаменитого "Чорного квадрату", заявляє про себе як про
українця. Він пише приватні листи і записки від руки українською мовою,
художньо документує страшне явище Голодомору 30-х років в Україні, від якого
померло від 4 до 10 мільйонів українців, не лишаючись до тієї трагедії
байдужим. Казимир Малевич народився в Києві, але все життя усіляко
підкреслював, що його художнє бачення світу сформувалося в українському селі.
Там він допомагав розмальовувати печі, мазати глиною підлоги, малювати по
стінах візерунки. Ці нескладні побутові заняття стали для нього провідниками у
велике мистецтво.
16. Ігор Сікорський
Авіаконструктор (1889–1972)
Видатний авіаконструктор українського походження, що працював
у Російській імперії та США. Творець першого у світі чотирьохмоторного літака
"Руський витязь" (1913 рік), важкого чотирьохмоторного
бомбардувальника і пасажирського літака "Ілля Муромець" (1914),
трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми
(1942). У США, куди Сікорський перебрався, після того як владу захопили
більшовики, ним було створено 17 базових типів літаків і 18 – вертольотів. На
вертольотах конструкції Сікорського були вперше здійснені перельоти через
Атлантичний і Тихий океани. Там же ним у 1923 році було створено авіаційну
компанію "Сікорський аероінжиніринг корпорейшн".
17. Катерина Білокур
Художниця (1900–1961)
Катерина Білокур народилася у бідній родині в селі Богданівці
на Київщині. До школи її не віддали, бо ні одягу, ні взуття не було. Самостійно
навчилася читати й малювати. Перші картини на стіні хати малювала вугіллям.
Потім почала робити пензлі з котячої шерсті. За фарби їй слугували настої
буряка, бузини, калини, а палітрою був шматок скла або рукав куфайки. Батьки
соромилися заняття доньки, рвали і палили її малюнки. "Краще б заміж
вийшла", — докоряв їй батько. Слава прийшла до художниці лише в 40 років, коли
у Полтаві відбулася її перша персональна виставка. Білокур нарешті помітили, її
роботи брали участь у виставках по всьому СРСР, а найбільше їх зібрання
зберігається в Київському музеї українського декоративного мистецтва. У 1954
році на Міжнародній виставці в Парижі її картини "Цар-Колос",
"Берізка" і "Колгоспне поле" побачив Пабло Пікассо.
"Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити
про неї цілий світ", — сказав він. Наразі українську художницю-самоучку
вважають однією з найяскравіших світових представниць наївного мистецтва.
Коментарі
Дописати коментар