#Письменники_короновані_словом

#Читаємо_разом

Василь Шкляр «Чорний ворон» . (Афоризми)

Яка ж то тяжка річ — не вірити обіцянкам, якщо вони збігаються з твоїми сподіваннями.

Страшно сказати, що робить з людьми безнадія. Говіркі стають мовчазними, веселі - зажуреними, хоробрі - боягузами, а певні - зрадниками.

Отаман, котрий дозволяє ворогові вести пропаганду в своєму таборі, заслуговує розстрілу.

Я часто питаюся у новачків: чого ти до мене прийшов? І чую: в того москалі хату спалили, того пограбували, у того дівчину зґвалтували... У нас завсігди так було - поки заброда не заллє сала за шкуру, ми нічичирк.

Ніколи не кажи: в цій державі. Так завжди казали ті, для кого вона чужа. Кажи: наша.

Якщо немає надії на перемогу, то зостається ще прагнення помсти.

Коли все дуже правильно і бездоганно, тоді виникає сумнів.

Жодна катастрофа не ставить хрест на меті.

Звитяга породжує легенди, а відчай - брехню.

То хто ж по-вашому бандит? Той, хто прийшов до нас із Московщини і серед білого дня грабує кожну хату, чи той, кого ви вигнали з дому і змусили піти до лісу, щоб боронити свій край?

Випробування зміцнюють дух і ведуть до життя.

Життя покаже ким ми були і куди ділись!

Так часто буває серед людей: одне світить до тебе очима, сюсюкає, лижеться, та як прийдеться до діла, нічого доброго й на ніготь не зробить, а друге бурчить, свариться, стогне, тоді, дивись, останню сорочку скине із себе й віддасть.

Немає нічого підступнішого за подачки з рук ворога. Лише наївний бевзь може покладатися на їхню добрість.

Ти таке чув коли-небудь? Щоб чоловік прочитав Шевченка і став "бандитом"? От де сила!

Чи був де-небудь у світі хоч один окупант, який приходив на чужу землю робити добро?

Якщо Бог рятує життя повстанцеві, то, виходить, благословляє на помсту.

Не можна людям знати всього. Мусить бути велика тайна життя і смерті. Інакше все втратить смисл.

Москва, яка споконвіку проголошувала анафеми борцям за волю України, щодо лицарів лісу повелася вкрай обережно — вона заборонила згадувати їхні імена навіть у прокльонах, щоб не будити в пам'яті «сірої маси» того, за що вони боролися. Та залишилась легенда.

А якщо на волю надії немає? Сам кажеш: боротьба програна. Кому потрібна ще одна смерть? Ще одна безіменна, зрівняна із землею могила? — Саме на таких могилах і проростає мета.

Катів жде кара Господня і помста нашої зброї.

Що довше протримаємося проти окупанта, то більша надія на майбутні сходи нашої боротьби. А якщо зараз складемо зброю — то це вже на віки вічні.

#Читаємо_разом