Не сумуйте, степи! Я вернусь!

І замовкне жалоба чаїна.
Обійматимуть Скитія, Русь
І новітня моя Україна.
Ці рядки належать видатному діячу та досліднику української діаспори, поету, мовознавцю та літературознавцю, перекладачу Яру Славутичу (до 1941 р. – Григорій Жученко). 11 січня виповнюється 105 років з дня народження людини, яка «встигала охопити своїм розумом і пером наукові проблеми мови й літератури, української культурної спадщини, у той самий час відчувати ліричні, громадські, патріотичні поштовхи свого серця, енергія якого – у кожному вірші, у кожному його творі».
Григорій Михайлович Жученко (псевдонім: Яр Славутич; 11 січня 1918 — 4 липня 2011) — український поет, перекладач.
На еміґрації в Німеччині й США; з 1960 року в Канаді, професор Альбертського університету. Автор англомовних підручників з української мови, літературно-критичних нарисів, редактор і видавець літературно-мистецького альманаху «Північне Сяйво» (Едмонтон). Член Об'єднання українських письменників «Слово».
Поетичний доробок митця – це понад 700 віршів, більше 250 сонетів, 10 поетичних збірок. Його наукова діяльність всеохоплююча. Він – засновник видавництва «Славута» в Едмонтоні, укладач підручників англійською, французькою, португальською мовами для вивчення й навчання української мови, дослідник української еміграції. В Україні його ім’я вшановано преміями імені Дмитра Яворницького. З 2007 року заснована Всеукраїнська літературна премія імені Яра Славутича. Він повернуся! Він живий у віршах, спогадах, творах, які майже півстоліття були заборонені в радянській Україні.


Коментарі

Популярні публікації