#Мова_Книга_Бібліозброя

Така липнева панорама,

Така полів квіткова гама,

Що й не дихнути, не зіпнути,

А лиш води з відра ковтнути.

В ріці помити ноги босі.

Кропиву викосить у фосі.

Зібрать вишневий урожай

І прямо в гай.

Туди, де вітер в спину дише,

Де дощик тихий цвіт колише.

І прямо в поле на покоси,

Де заблукали літні роси.

Така незвідана блакить,

Що хочеться сто років жить

І бачить всю красу земну,

Це літо, осінь і весну.

Та не виходить все відчути,

Вдихнути запах м"яти-рути,

Торкнутись колоса ячменю,

Насіння жита згребти в жменю.

Не все дано, не скрізь буваю.

Живу давно, вже й забуваю.

Не їду "великом" під раму,

Не кличу вранці тата й маму.

Але живу. Стежки криві,

Молю, щоб всі були живі...

Галина Потопляк.