Земле вічна, раю пишний,
Бачить кожного Всевишній.
Причастись - співає хор.
Навернися до чеснот...
Час теперішній, колишній
Із печалі і скорбот.
Як на першую Пречисту
Сум ховається в рукав,
То на другу урочисто
Піднімається до хмар.
Як сьогодні, на Успіння
Діви-Матері дощить,
Як надгробнеє каміння
Жовтим полум’ям блищить,
То ця пам’ять буде вічна.
Шана буде вікова.
Сила віри генетична,
Як піщанка степова.
Як поліськая чорниця,
Придніпрові чебреці.
Нині кожна удовиця
Із сльозою на щоці.
Кожна мати хрестить долю.
Плаче небо воскове.
Ходить пташечка по полю,
Поки ходить, то живе.
Поки голосно співає,
То й народиться пташа.
Після смерті відлітає
Полохливая душа.
Матір Божа, вознесися,
Разом з Сином будь повік
І за нас, людей молися,
За нещасних і калік.
За дітей, за їх майбутнє.
За бабуню, що не спить.
Де полова, а де сутнє -
Покажи, щоб далі жить.
Галина Потопляк
Земле вічна, раю пишний,
Величавий Омофор.
Бачить кожного Всевишній.
Причастись - співає хор.
І покайся, люде грішний,
Навернися до чеснот...
Час теперішній, колишній
Із печалі і скорбот.
Як на першую Пречисту
Сум ховається в рукав,
То на другу урочисто
Піднімається до хмар.
Як сьогодні, на Успіння
Діви-Матері дощить,
Як надгробнеє каміння
Жовтим полум’ям блищить,
То ця пам’ять буде вічна.
Шана буде вікова.
Сила віри генетична,
Як піщанка степова.
Як поліськая чорниця,
Придніпрові чебреці.
Нині кожна удовиця
Із сльозою на щоці.
Кожна мати хрестить долю.
Плаче небо воскове.
Ходить пташечка по полю,
Поки ходить, то живе.
Поки голосно співає,
То й народиться пташа.
Після смерті відлітає
Полохливая душа.
Матір Божа, вознесися,
Разом з Сином будь повік
І за нас, людей молися,
За нещасних і калік.
За дітей, за їх майбутнє.
За бабуню, що не спить.
Де полова, а де сутнє -
Покажи, щоб далі жить.
Галина Потопляк
Коментарі
Дописати коментар