Він ясним променем зійшов

В твоєму небі, Україно,
Синівську ласку, і любов,
І свою душу солов'їну

Вкладав у пісню голосну.
І линула вона над світом
В його окрилену весну
І повне мрій звабливе літо.

У пісні тій квітує сад
І розцвітає рута-м'ята,
Дзвінкий струмує водоспад,
Відлуння шириться в Карпатах.

Пішов в далекі гори він
І в горах тих ставав високим.
Як малиновий передзвін,
Пісні його летять крізь роки.

Їх слухають верхи Карпат,
І полонини, й зірка рання,
Вони зчаровують дівчат
Красою вічного кохання.

Квітують мальви, як колись,
І кришталевим водограєм
Стрімкі потоки розлились
Й червона рута розцвітає.

Л.Тернівська

Одному з основоположників української естрадної музики, видатному композитору, поету 4 березня виповнилося би 75 років від дня народження. Володимир Івасюк – це особистість, яка за своє коротке життя стала легендою. Він є автором 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Герой України і лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно).