У липні відзначають 335-річчя Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорізької Січі, видатного українського державного, культурного і релігійного діяча, політичного в'язня російської імперії.

Ювілей цей умовний, адже насправді достеменно невідомо, коли народився Петро Калнишевський, дослідники припускають, що він народився в липні 1690 року. Цей фантастичний українець прожив майже 113 років.

Загалом, це людина трагічної долі. Близько чверті століття він провів в ув’язненні. Він залишив глибокий слід в історії України.

Його мала батьківщина — село Пустовійтівка (нині Роменського району Сумської області).

Перші відомості про Петра Калнишевського датуються 1754 роком, коли йому вже було за 50 років. Із нечисленних джерел відомо, що він був освіченою, як на той час, людиною, мав великий потяг до книг і читання.

Був глибоко віруючою людиною та багато допомагав церквам і монастирям України. За своє життя він лише особистим коштом спорудив із десяток церков на Роменщині, у Києві, на Запоріжжі, робив їм щедрі дари.

За військові заслуги у віці 80 років він отримав звання генерал- поручник.

15 червня 1775 року за наказом російської імператриці Катерини ІІ московські війська зруйнували Запорізьку Січ. Петра Калнишевського, хвацького вояка, якому на той час було 86 років - ув’язнили, відправивши довічно на Соловки, до однойменного монастиря-тюрми. Тримали його у нелюдських умовах. Просидівши в тюрмі довгий час, він здичавів, втратив зір, став похмурий. У нього, як у звіра, виросли великі нігті, довга борода і весь одяг на ньому —розпадався на лахміття.

Коли йому виповнилося 110 років, вийшов указ, на той час вже нового царя російської імперії Олександра Павловича, про його помилування. Але йти Калнишевському вже було нікуди, тож залишився він при монастирі. Бо вже майже чверть століття провів у його стінах. Похований був на головному подвір’ї Соловецького монастиря у віці 113 років.

У 2004 році у тому ж монастирі незламному українцеві поставили пам’ятник. В Україні на його честь названі вулиці, пам’ятні знаки, срібні пам’ятні монети та навіть військові підрозділи.

У 2008 році Православна церква України канонізувала Петра Калнишевського, приєднавши його до лику святих — вшановують як Петра Багатостраждального.

До цієї ювілейної дати працівники бібліотеки підготували історичне досьє «Петро Калнишевський: Постать і епоха» та пропонують переглянути документальний фільм «Лицар дикого поля»