17 січня 1901 року народився Григорій Данилович Епік — український письменник, публіцист і редактор, один із найяскравіших представників Розстріляного Відродження і непересічних особистостей на літературному небосхилі Придніпров'я першої половини XX століття.
17 січня 1901 року народився Григорій Данилович Епік — український письменник, публіцист і редактор, один із найяскравіших представників Розстріляного Відродження і непересічних особистостей на літературному небосхилі Придніпров'я першої половини XX століття. Його творчість є дзеркалом політичних і культурних протиріч епохи, які мали трагічні наслідки для долі письменника доби Українського відродження.
Як літератор Григорій Епік дебютував збіркою віршів-дум «Червона кобза: Думи про червоне козацтво» ( 1923). Основні творчі здобутки письменника – п’єса «Кров на Лєні» (1925); романи «Без ґрунту» (1928) та «Перша весна» (1931). За його сценарієм (у співавторстві з В. Омельченком) на Ялтинській кіностудії знято стрічку «Трипільська трагедія» (1926, режисер А. Анощенко).
До популярних творів для дітей належить кіноповість Григорія Епіка «Дочка партизана».
5 грудня 1934 року Григорія Епіка заарештовано за звинуваченням у терористичній діяльності і засуджено до 10-ти років ув’язнення, покарання відбував на Соловках. 9 жовтня 1937 року засуджено до розстрілу. Реабілітований посмертно у 1958 році.
Григорій Епік і сьогодні залишається символом боротьби за свободу слова й самовираження. Після реабілітації вийшли збірки: «Твори» (1958) та створена в ув’язненні для сина «Роменова абетка» з Соловків» (1993).
Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з інформаційною викладкою «Народжений, щоб стати класиком».
Коментарі
Дописати коментар