День української жінки. Україна. Війна. Жінка.

 

#День_української_жінки

#Україна_війна_жінка

#Читай_українське

25 лютого – День української жінки. Неофіційне свято, присвячене всім жінкам України – сильним, мудрим, працелюбним, справедливим і незламним. У цей день згадують внесок жінок в історію, культуру, науку, політику та оборону України.

Ця дата обрана невипадково, адже саме 25 лютого народилася видатна українка – Леся Українка, чиє слово стало символом боротьби, її життя – прикладом незламного духу, її творчість – джерелом натхнення для поколінь.
Українські жінки в усі часи вирізнялися своєю силою, енергією та рішучістю: вони правили країнами, створювали шедеври мистецтва світового рівня, розвивали науку та боролися за незалежність України.
Україна. Жінка. Мати. У складні часи українські жінки стають опорою, берегинями сімейного вогнища та воїнами, що захищають нашу землю. Вони – матері, сестри, подруги, які підтримують чоловіків, піклуються про дітей, бережуть традиції та віддано служать своїй країні. Сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії, роль жінки набула ще більшої ваги. Війна змінила життя мільйонів українок не лише через втрату дому,рідних, а й через потребу заново вибудовувати повсякденність. Більшість тих, хто тримає зброю на фронті, — чоловіки. Але й жінкам через війну доводиться змінюватися: опановувати нові професії, брати на себе більше відповідальності, ухвалювати рішення, які ще вчора здавалися «не про мене».

 Ми зараз переживаємо час, коли переглядаються погляди на історію. Пропонуємо  онлайн проєкт із  популяризації книг про наших сучасниць,які є творцями нашої історії. Протягом тижня  ми будемо розповідати історії жінок, чиє життя змінила велика війна.

Історії, які варті того, щоб бути почутими.

«Мої жінки. My women» Юлія Ілюха.-Київ;Видавництво «Білка»,2025.

Це  книга, яку неможливо читати без внутрішнього тремтіння. Збірка короткої прози, визнана Книгою року BBC-2024, звучить голосами жінок. Тих, хто занадто довго залишався в тіні, чиї біль і боротьба часто залишалися поза увагою.

Це оголена реальність, де жінки — не лише матері, дружини, сестри, а й героїні, які борються, зберігають і будують світ попри хаос. Історії про тих, хто витримав, і тих, хто зламався. Про їхні рішення, які стають основою майбутнього.

У кожній з цих історій — відображення величезної ролі жінок у нашому суспільстві. Особливо зараз, у часи війни, значення їхнього внеску неможливо переоцінити. Жінки-волонтерки, військові, лікарки, вчительки — вони символізують стійкість і майбутнє України.

Книжка ілюстрована роботами, які художниці створили після повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. Вони доповнили написані авторкою короткі новели власними історіями в ілюстраціях, перетворивши «Моїх жінок» на наших спільних жінок.

Кожна із жінок, які дотичні до цієї книжки — і перекладачка, і художниці, і редакторки, і верстальниця, і видавчиня, — відчули у безіменних героїнях видання щось своє, те, що відгукнулося їм. Сподіваємося, що й ви, читачі, матимете схожі відчуття.

Бо «Мої жінки» — це про кожну з нас і для кожної з нас.